Коротка довідка

Державне підприємство «Костопільський лісгосп» створено у 1939 року. На базі колишніх польських державних і поміщицьких лісів. Лісгосп складався із шести лісництв.
На даний час державний лісовий фонд Костопільського лісгоспу становить понад 38162 га. Він розділений між сімома лісництвами, а саме: Костопільське (5996 га), Мащанське (5821 га), Моквинське ( 7270 га), Базальтівське (4871 га), Злазненське (4414 га), Стиденське ( 4728 га), та Мидське ( 5354 га). Крім лісництв, у складі лісгоспу працюють підрозділи мехлісодільниці, які займаються заготівлею та вивезенням деревини від рубок головного користування.
Основними напрямами діяльності лісгоспу є:
  • Проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень із швидкоростучих і технічно – цінних порід;
  • Організація лісонасіневої справи і лісових розсадників;
  • Охорона лісів і засисних насаджень від незаконних порубів, пошкоджень, пожеж;
  • Проведення лісозаготівельних робіт.
ДП «Костопільський лісгосп» є базовим господарством в Рівненськів області по збиранню елітного насіння сосни звичайної з лісонасіневих плантацій, створених на генетично – селекційній основі. У лісових розсадника щорічно вирощується 2,5 млн. штук стандартного посадкового матеріали основних та декоративних порід, із них 500 тис. шт. в умовах контрольованого середовища. Щорічне відновлення відбувається на площі 150 га.
Лісгосп стабільно працює, нарощує обсяги виробництва ,підвищує продуктивність праці. На підприємстві проводиться виважена економічна політика, завдяки чому зростають основні економічні показники. Обсяг реалізації продукції в минулому році склав 44131 тис. грн..Підприємство за 2011 рік сплатило податків до зведеного бюджету — 5376,8 тис .грн. , всього податків та обов‘якових платежів — 10742,4 тис. грн.
На сьогодні в лісгоспі працює 358 осіб. Основний професійний склад працівників – лісова охорона, робітники на лісозаготівельних та лісогосподарських роботах.

Місцезнаходження і площа

Скорочена назва ДП «КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЛІСГОСП», далі-лісгосп), розташоване в центральній частині Рівненської області на території Костопільського адміністративного району. Контора лісгоспу розташована в кв.34 Мащанського лісництва в 35 км від обласного центру м.Рівне.
Поштова адреса: 35000 м.Костопіль вул.Дубки,2 Костопільський р-н, Рівненська область.

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв, місцезнаходження контор Адміністративний район Площа, га
Мидське, с.В.Мидськ, кв.26 вид.32 Костопільський 5477,1
Стидинське, с.В.Стидин, кв.28 вид 41 4749,8
Моквинське, с.Моквин, кв.53 вид.55 6923,8
Базальтівське, с.Базальтове, кв.2 вид.13 4806,5
Костопільське, кв. 54 вид.11 5858,8
Мащанське, кв.54 вид.12 5791,8
Злазненське, с.Вигін 4356,3
Всього по лісгоспу: 37964,1

Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт

Костопільський лісгосп був організований в 1939 році на базі бувших польських, державних і приватновласницьких лісів.
Загальна площа лісгоспу в період його первинної організації становила 40038га в адміністративно-господарському відношенні була розділена на шість лісництв: Стидинське, Костопільське, Моквинське, Підлужанське, Корчинське, Мащанське.
В подальшому, у відповідності до урядових розпоряджень та рішень Рівненського облвиконкому, пройшли значні зміни у адміністративно-організаційній структурі загальній площі, а саме:
  • загальна площа лісгоспу зменшилась на 3576 га у зв'язку з передачею Корчинського лісництва до складу Деражнянського лісництва, Клеванського лісгосп
  • територія Стидинського лісництва була поділена на два - Стидинське і Мидське;
  • Підлужанське лісництво перейменовано в Базальтівське.
У 1959 році відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 30.11.1959 року №1834 і наказом по головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР від 14.05.1960 року № 117, Костопільський лісгосп був реорганізований у комплексне підприємство - Костопільський лісгоспзаг, на який було покладено ведення лісогосподарського і лісозаготівельного виробництва.
На початку 90 років XX століття пройшли наступні структурні зміни:
В 1992 році Корчинське лісництво площею 4159 га увійшло до складу Рівненського лісгоспу, на основі наказу Міністерства лісового господарства України від 17.01.1992 р. №12.
В 1992 році на базі Моквинського лісництва виділено Молодіжне лісництво площею 1323 га, яке діяло до 2002 року. В 2003 році Молодіжне лісництво ввійшло до складу Моквинського.
В 2003 році згідно наказу обласного Управління лісового господарства на базі прийнятих лісів реформованих сільськогосподарських підприємств, частини Мидського і Стидинського лісництв утворене Злазненське лісництво.
В 1991 році на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 12.07.1991 року №182, наказу Мінлісгоспу України від 31.10.1991 року № 133 „Про організаційну структуру управління лісовим господарством" Костопільський лісгоспзаг був перейменований в Костопільський держлісгосп.
З метою вдосконалення державного управління лісовим господарствомч України та подальшого розмежування функції державного управління лісами з функціями господарської діяльності, у відповідності до наказу Держкомлісгоспу України від 20.10.2004 р. № 179 державне лісогосподарське об'єднання „Рівнеліс" було ліквідовано, а на базі його майна було утворене Рівненське обласне управління лісовогого і мисливського господарства.
У зв'язку з утворенням Рівненського обласного управління лісового і мисливського господарства та з метою приведення у відповідність Статуту та найменування підприємства до Господарського кодексу України і наказу Державного Комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України від 26.06.2004 року № 792/9391 „Про затвердження вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу" згідно наказу Держкомлісгоспу України від 23.02.2005 року № 184 Костопільський держлісгосп був перейменований у ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО „КОСТОПІЛЬСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО", скорочена назва ДП"КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЛІСГОСП ".
Дані про перше лісовпорядкування лісового фонду, який належить в даний час лісгоспу не збереглись.
В бувших „Казенних" (державних) дачах перше лісовпорядкування проводилось в 1885 році, повторне в 1904 і 1924 роках. Відмежування більшості лісових дач було виконано в 1924 році, їх геодезичні дані були використані при лісовпорядкуванні 1928-1929рр. для складання планшетів.
Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1929-1930 рр. та в 1938-1939 рр. двадцятого століття.
При лісовпорядкуванні 1929-1930 рр., проведеному польським лісовим відомством, всі окружні межі лісових масивів були зняті теодолітом і накладені на планшети в масштабі 1:5000. Нелісові, не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки, угіддя і частина вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок також були зняті інструментально та нанесені на планшети.
При повторному лісовпорядкуванні 1938-1939 рр. було проведено розукрупнення існуючих 100-гектарних кварталів до величини в 50 га. Розрубування їх до ширини 4 м не виконано, в зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни.
За роки війни більшість матеріалів попередніх лісовпорядкувань було втрачено.
Перше повоєнне лісовпорядкування території лісгоспу було проведено в 1950 році за І розрядом Львівською лісовпорядною експедицією. При лісовпорядкуванні була виконана інструментальна зйомка окружних меж і розрубана квартальна сітка розміром 1,0 х 1,0 км та 1,0 х 0,5 км.
Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1960 році - 3-ою Київською експедицією, і в 1969, 1979, 1989 роках Українською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства у відповідності з лісовпорядними інструкціями 1952, 1964 і 1986 років, за І розрядом.
В архівах частково збереглися матеріали лісовпорядкування 1979 року - планшети, плани, розрізнені книги таксаційних описів та відомостей.
Попереднє лісовпорядкування проведено 1-ою Українською експедицією Українського лісовпорядного підприємства В/О „Ліспроект" за І розрядом, у відповідності з інструкцією по проведенню лісовпорядкування в єдиному державному фонді СРСР (1986 р.), „Основними положеннями організації і розвитку лісового господарства Рівненської області" (1989 р.), „Інструктивно-методичними вказівками по проведенню лісоінвентаризаційних робіт при повторному лісовпорядкуванні" (1974 р.).
Починаючи з 1990 року на всій території лісгоспу проводилося безперервне лісовпорядкування. Воно полягало в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в по видільну таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.
В 1999 році безперервне лісовпорядкування проведено з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів. Проведена додаткова таксація лісових ділянок стиглих насаджень, можливих для експлуатації, молодняків до 20 років. Були встановлені нові розрахункові лісосіки по рубках головного користування (2004 р.) та рубках формування і оздоровлення лісів (2005 р.).
З 2010 року безперервне лісовпорядкування перейшло на нову організацію робіт -передавання функцій польового збору інформації лісогосподарському підприємству.
Нинішнє лісовпорядкування 2009 року проведено за І розрядом Українською лісовпорядною експедицією Українського державного лісовпорядного проектного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України.
При проведенні польових лісовпорядних робіт базове лісовпорядкування керувалось:
  • Лісовим кодексом України (2006 р.);
  • Інструкцією з впорядкування лісового фонду України (К.2006 р.);
  • протоколом першої лісовпорядної наради (додаток 1);
  • протоколом технічної наради за підсумками польових робіт (додаток 2);
  • протоколом координаційної технічної наради за підсумками польових робіт (додаток 3);
  • Законом України „Про природно-заповідний фонд України" (1992 р.);
  • Законом України „Про охорону навколишнього середовища" (1991 р.);
  • Законом України „Про тваринний світ" (1993 р.);
  • Постановою ВР України „Про Червону книгу України" від 07 лютого 2002 р. № 3055-ІІІ та змінами, внесеними згідно із Законом № 805-VІ від 25 грудня 2008 р.;
  • Державною програмою „Ліси України" на 2002-2015 роки;
  • Водним кодексом України (1995 р.);
  • "Рекомендаціями з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення" (К., 1998 р.);
  • іншими законодавчими актами та нормативними документами Уряду, Держкомлісгоспу України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Природно-кліматичні умови

Згідно поділу адміністративних районів України за лісорослинними зонами територія лісгоспу відноситься до зони Полісся, а відповідно до лісогосподарського районування, яке базується на поєднанні лісорослинного і лісоекономічного районувань, і визначає основні напрямки ведення лісового господарства, територія лісгоспу відноситься до лісогосподарської області Полісся, і входить до складу західно- та центрально-поліського округу.
Клімат району характеризується помірно-вологим теплим літом, м'якою хмарною зимою із значною кількістю опадів. Протягом року тут переважають атлантичні повітряні маси, хоча часто заходить повітря арктичного походження. Зимою тут, в основному, панує атлантичне морське повітря, рух якого супроводжується потепліннями, опадами у вигляді снігу або дощу. Арктичне повітря зимою викликає значні похолодання, а весною пізні заморозки.
Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень потрібно відмітити пізні весняні і ранні осінні заморозки, ще траплялись в окремі роки ревізійного періоду, а також заболоченість частини ґрунтів.
Територія лісгоспу за характером рельєфу являє собою слабо хвилясту рівнину із загальним невеликим ухилом з півдня на північ, з наявністю дрібних пагорбків, що являють собою піщані бархани, які яскраво виражені на півночі території лісгоспу (Моквинське лісництво) і незначними западинами, зумовленими дією льодовикових вод і нерівномірністю льодовикових відкладів.
Основою корінних ділянок плато являються третинні породи, на яких залягає морена, вкрита різної потужності флювіогляціальними відкладами, які являються основними грунтоутворюючими породами.
Потужність флювіогляціональних відкладів і близькість залягання морени до поверхні грунту різна. Базальтівське, Мащанське і Костопільське лісництва розташовані переважно на морені.
На території Мащанського лісництва місцями морена виходить на поверхню.
У відповідності з вказаними особливостями клімату, а також характеру грунтоутворюючих відкладів в умовах лісгоспу найбільше розповсюдження мають дерново-підзолисті грунти (близько 70% від загальної площі).
Наступними за величиною розповсюдження є болотні та дернові грунти.
Інші різновидності ґрунтів: болотно-підзолисті, лучно-болотні, підзолисто-дернові, лучні, - займають досить незначні площі на території лісгоспу.
Ерозійні процеси на території лісгоспу не виявлені. На землях запасу, на яких зусиллями лісгоспу проводились і проводяться агролісомеліоративні роботи (вони в даний час не спостерігаються).
Лісові масиви відіграють важливу роль у зменшенні поверхневого стоку вод,закріпленні ярів, зменшенні змиву ґрунтів, розмиву рік і затопленню території.
Територія лісгоспу розташована в басейні ріки Прип'ять, - правої притоки р.Дніпро.
Ріка Горинь бере початок за межами області на Волино-Подільській височині -уклон ріки 0,29 м на 1 км. Береги переважно круті, високі - більш високий правий берег. Русло ріки звивисте, місцями порожисте. Дно піщане, інколи глинисте, місцями з гальки, в окремих випадках скелясте. Ширина заплави в середньому 3,0-5,0 км, в окремих місцях 0,2-0,3 км, береги висотою до 10 м.
Заплаву річки переважно складають луки, в багатьох місцях в минулому вона була заболочена, в подальшому, - здебільш меліорована.
В межах району розташування лісгоспу р.Горинь протікає з південного заходу на північний схід, розділяючи його на дві частини, - лівобережжя, з масивами Стидинського і Мидського лісництв; правобережжя, - де знаходяться масиви всіх інших лісництв. Масиви Моквинського і Базальтівського лісництв у ряді випадків безпосередньо прилягають до ріки або її заплави.
Південніше м. Костопіль бере свій початок р.Замчисько, на якій розташована серія ставків в межах м. Костопіль і лісових масивів лісгоспу.
Ріка Замчисько протікає по південно-західній межі між Костопільським та Базальтовським лісництвами. В південно-західній частині територія Мащанського лісництва обмежується рікою Борек.
Ріки території лісгоспу відносяться до типу рівнинних, змішаного живлення, перевагою атмосферного. Характерному в їх режимі є весняні повені, достатньо висока і нестійка межень, що може перериватися літніми і зимовими повенями.
Крім перерахованих рік в місцях більш розчленованого рельєфу протікають незначні мілкі струмки.
Великі озера, в лісових масивах і поблизу їх відсутні. Невеликі 2 озера розташовані в Базальтівському і Мащанському лісництвах. Штучно влаштовані ставки та мілкі озера використовуються для розведення риб і мають певне рекреаційне значення. Вплив цих водойм на водний режим лісових масивів незначний.
Дренованість території дуже неоднорідна в умовах підвищених елементів рельєфу добра, на вирівненних ділянках середніх рівнів відносно задовільна. В понижених, тим більше, зі слабо стоковим режимом, - незадовільна.
Крім того, тут і на прилягаючих ділянках, на процес заболочення впливає високий рівень стояння ґрунтових вод (верховодка), який часто знаходяться в межах 0,5-2,0 м, також наявність ділянок боліт різної величини, розкиданих по всім лісництвам. Більші по площі ділянок боліт знаходяться в Моквинському, Мидському лісництвах, дешо менші в Мащанському, Костопільському і ще менші в інших лісництвах.
Живлення боліт проходить за рахунок атмосферних опадів і ґрунтових вод.
Процеси заболочення мали місце у всіх лісництвах.
Частка ґрунтів надлишкового зволоження становить 25,0% загальної площі.
Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу проводились в 60-70 роках минулого століття в узгодженні із загальною системою осушення надлишково зволожених земель суміжних користувачів.
В даний час існуюча гідромеліоративна мережа потребує ремонтно-відновлювальних робіт різного ступеня складності.

Основні галузі народного господарства в районі розташування державного підприємства

Район розташування ДП „КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЛІСГОСП" відноситься до числа сільськогосподарських районів області з добре розвинутим сільським господарством. Провідною галуззю народного господарства є багатогалузеве сільськогосподарське виробництво. Промисловість представлена, в основному, підприємствами, які переробляють природну сировину, яка складається з багатих унікальних покладів базальту, торфу, пуску.
Переробкою деревини займаються: ТОВ „Свиспан-Лімітед" - 700 тис.м3; ТЗПВ Фанерний завод - 40 тис.м3; ТЗПВ УДК - 400 тис.м3; п.п.„Дизайн", ВАТ „КОРДЕО" та інші приватні підприємства.
Основним лісозаготівельним підприємством являється сам лісгосп, який заготовляє до 90% загального об'єму деревини від усіх видів рубок.
В зоні діяльності ДП „КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЛІСГОСП" розташовані ліси ДП „КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖСПЕЦЛІСГОСП" Мінагрополітики України 11,8 тис.га; військовий лісгосп, загальною площею - 13 тис.га. в зоні дяльності - 3,1 тис.га, сільськогосподарське підприємство „Марічка"- 0,1 тис.га.
Лісистість адміністративного району на території де розташований лісгосп складає 31,3%. Ліси на території району розташовані окремими дачами і контурами, які в районі м.Костопіль зливаються в один масив.

Характеристика шляхів транспорту

Район розташування лісгоспу характеризується достатньо розвинутою мережею щляхів транспорту загального користування.
Основними транспортними магістралями в зоні діяльності державного підприємства є:
  • залізниця Рівне - Сарни, яка проходить через масиви Мащанського і Костопільського лісництв;
  • регіональна автомобільна дорога державного значення Рівне - Костопіль -Сарни - Столін через масиви Мащанського і Костопілського лісництв.
дороги районного значення:
  • Городище - Малинськ – Степань-Гута;
  • Костопіль - Злазно - Яполоть-Гута.
Крім того, територію лісгоспу в різних напрямках перетинають покращені і грунтові дороги районного і місцевого значення.
Існує також достатньо розгалужена мережа ґрунтових лісогосподарських доріг протипожежного призначення.
Протяжність лісогосподарських доріг на території лісгоспу складає 606 км, із них з твердим покриттям 127 км.
Загальна протяжність шляхів транспорту на 1000 га площі складає 16 км, а ступінь забезпеченості середня. Потрібно відмітити, що значна частина доріг потребує ремонту.
Для організації належної охорони лісів від пожеж лісовпорядкуванням запроектовано протягом ревізійного періоду створити додатково 10 км доріг протипожежного і лісогосподарського призначення.
Рух по дорогах лісового фонду лісгоспу сторонніх транспортних засобів, а також місцевого населення слід суворо обмежити, оскільки, здебільше вони є осередками поширення лісових пожеж у держлісфонді, особливо в пожежонебезпечний період. Для цього необхідно обладнати місця в'їзду на територію держлісфонду шлагбаумами, попереджувальними межовими знаками та аншлагами, а в пожежонебезпечний період призначати чергування працівників лісової охорони з метою контролю за рухом автотранспортних засобів через територію лісгоспу.